ПРО ВРЯДУВАННЯ

Слово «врядування» чи «урядування» є типовим українським словом, яке з давніх-давен асоціювалося з прозорим процесом прийняття рішень при залученні всіх членів громади (віче, сходини села тощо). Це слово для багатьох українців означало демократичність, можливість урахування голосу кожного, позначало давні традиції місцевого самоврядування в Україні. Однак оскільки абсолютного відповідника в російській мові цьому слову немає, то за радянських часів у Словнику української мови воно зазначалось як застаріле і рекомендувалося застосовувати синонім — управляти.

Поняття «управління/управляти» та «керівництво/керувати» в широкому значенні можна вважати синонімами. Однак якщо розглядати «керівництво» у вужчому значенні, а саме «як спрямовування ходу, руху, роботи, як спрямовування процесу, вплив на розвиток, стан чогось, як спрямовування діяльності кого-, чого-небудь, надання вказівок та розпоряджень», то процес керування діяльністю є складовою процесу управління, завданням якого є надання чомусь завершеного вигляду, забезпечення ефективного функціонування організації як цілісної системи. Тобто з філологічної точки зору поняття «врядування» є синонімом поняттю «управління», але якщо говорити про переклад англійського слова «governance», то спеціалісти Інституту української мови все-таки рекомендують послуговуватися терміном «врядування», оскільки «управління» часто вживається для перекладу слова «management» (напр. управління персоналом (personal management, human resources management), бізнес-управління (business management) тощо). Такий самий переклад використовують перекладачі, що працюють над виданнями з теорії та практики державного управління.

У теорії політичної науки поняття управління означає процес реалізації влади в суспільстві, спосіб її здійснення заради задоволення потреб та вимог громадян. Система державного управління включає в себе виконання різноманітних функцій: планування, стимулювання, контроль, тоді як керівництво здійснюється вже безпосередньо в певних сферах та галузях. Однією з рис, що характеризує демократичність процесу управління в державі, є застосування принципів ефективного врядування (good governance), що полягають у відкритості та прозорості прийняття рішень органами державної влади та місцевого самоврядування, підзвітності громадянам (адже саме вони є джерелом влади), у широкому залученні громадян до процесу прийняття рішень.

Ті ж самі характеристики ефективної системи врядування характерні й для неприбуткових організацій, які працюють для підвищення рівня життя, задоволення інтересів та потреб різних верств населення. Протягом багатьох років неурядові організації України здебільшого мали так звану одноосібну систему управління, при якій одна людина відповідала за стратегічний менеджмент, зв’язки з громадськістю, виконання проектів та іншу щоденну діяльність організації. На сьогодні багато організацій бачать потребу в розмежуванні функцій системи врядування та системи менеджменту організації, залученні нових людей до процесу планування та оцінки діяльності організації. Система врядування організації передбачає прозорий та відкритий процес колективного прийняття рішень, підзвітності перед громадськістю, членами та клієнтами організації; процес стратегічного планування, нагляд за діяльністю організації та її оцінку. Водночас відповідальність за щоденну діяльність: виконання стратегічного плану, безпосередню роботу з клієнтами та членами організації лежить на менеджменті та на персоналі організації, роботою якого керує виконавчий директор. Зважаючи на це та на наведені вище аргументи, Ресурсний центр ГУРТ заохочує всі неприбуткові організації перш за все до застосування практик ефективного врядування і до використання принципів ефективного врядування з метою забезпечення життєздатності організації та виконання її місії.